Папір формату А4

Науковий прогрес початку двадцятого століття крім величезної кількості відкриттів і нововведень привів суспільство ще й до збільшення документообігу. Це спричинило за собою ряд проблем, однією з яких була відсутність єдиного розміру для ділових паперів. У ті часи кожна паперова фабрика випускала папір свого власного розміру. Крім розмірів також різними були і пропорції прямокутного аркуша. Пропорції «золотого перетину» 1:1,618, такого улюбленого живописцями й архітекторами епохи Відродження, виявилися не придатними для поліграфічних і книговидавничих потреб. Якщо такий лист скласти вдвічі, то розмір сторінки стає непривабливим і незручним для роботи.Рішення було знайдено німецьким доктором наук Вальтером Портсманном (Walter Porstmann), займався стандартизацією в промисловості. Він запропонував ввести стандарт на розміри паперу, прийнявши за основу лист із співвідношенням сторін 1:1,4142 (1,4142 - квадратний корінь з 2) і площею один квадратний метр. Лист з такими пропорціями при складанні навпіл дає прямокутник з таким же співвідношенням сторін, інакше кажучи, він подібний первинного.18 серпня 1922 був опублікований Проект Комітету з Виробничим стандартам Німеччини, в якому вихідний формат з площею один квадратний метр отримав позначення А0, а результати його складання - відповідно А1, А2 і т.д. Таким чином, формат А4 - це всього лише 1/16 частину від початкового формату А0.Цікавий факт - лист паперу формату А4 (210 х 297) неможливо скласти навпіл більше ніж сім разів.